Станція пожежогасіння

Кожна наша станція пожежогасіння – це готовий виріб, налаштований та готовий до підключення і експлуатації. Зовнішній вигляд станції наведено нижче на схематичному кресленні станції. Станція може включати в себе від 2-х до 3-х горизонтальних чи вертикальних насосів, з’єднаних паралельно. Насоси розташовані на загальній рамі, з гідравлічною обв’язкою, шафою керування, датчиками та загальною кабельною розводкою.

Розміщення запірної арматури на всмоктувальному та напірному колекторах забезпечує можливість заміни або ремонту будь-якого з насосів і зворотних клапанів без порушення вимог щодо забезпеченості подачі води.

Для захисту від гідроударів станція включає в себе мембранний бак ємністю 12 літрів і арматуру для його з’єднання з вихідним колектором для швидкої заміни в випадку виходу бака з ладу.

Трубна обв’язка виготовлена ​​із звичайної або нержавіючої сталі, придатна для з’єднання з будь-якими трубами, що використовуються в обладнанні будівель та споруд. Діаметр труб станції відповідає її продуктивності та проєктної документації.

Реле тиску, встановлене на напірному трубопроводі, служить для перемикання станції між робочим та резервним насосом, на випадок, якщо робочий насос буде несправним, чи з якоїсь причини не зможе вийти на робочий режим. Манометри відображають показання поточного тиску в системі.

Принцип роботи станції пожежогасіння

Станція пожежогасіння забезпечує підтримку необхідного тиску в пожежному водопроводі у випадку виникнення пожежі на об’єкті.

Для цього шафа керування станцією, при отриманні зовнішнього сигналу про виникнення пожежі, вмикає робочий насос на максимальну потужність (DOL прямий пуск). Якщо з будь-якої причини робочий насос не може забезпечити тиск, реле тиску, яке встановлене на напірному колекторі, перемикає робочий насос на резервний, який має замінити в роботі робочий насос. Якщо це станція спринклерного типу (для підземних паркінгів), то насос-жокей, який встановлюється додатково на станціях такого типу, підтримує тиск в системі, для запобігання вмикання більш потужного робочого насосу.

Основні функції шафи керування насосами пожежогасіння входить:

• режим автоматичної роботи станції за сигналом ПОЖЕЖА чи падіння тиску в напірному трубопроводі (основний робочий режим)
• ручний пуск та зупинка насосних агрегатів (режим перевірки насосів)
• автоматичну зміну включення насосних агрегатів як “робочий” на “резервний” у процесі роботи при виникненні нештатних ситуації в роботі станції
• відключення насосних агрегатів при коротких замиканнях, тривалих перевантаженнях та не фазних режимах роботи (реле контролю фаз)
• відображення інформації про роботу насосів (режим Аварії чи додаткові контрольні параметри роботи станції)

У базовому виконанні використовується шафа управління, що реалізує прямий запуск електродвигунів насосів потужністю до 22 кВт.

Для насосів з електродвигунами потужністю більше 22 кВт рекомендується використовувати шафу управління зі схемою запуску насосів “трикутник-зірка” чи встановлення плавного пуску двигунів.

Монтаж станції пожежогасіння

Станція монтується на рівному та міцному бетонному фундаменті. Маса фундаменту має у 1,5-2 рази перевищувати масу самої станції. Кріплення станції до фундаменту здійснюється за допомогою болтів, закладених у фундамент на глибину не менше 150 мм. Найменша відстань від осі болта до межі фундаменту 100 мм.

Навколо станції має бути залишено достатньо місця для робіт з обслуговування та її перевірки. З боку двигунів повинен залишатися вільний простір, достатній для того, щоб вузол електродвигуна можна було демонтувати без демонтажу насосної частини насоса зі станції, а також для забезпечення достатнього доступу повітря з метою охолодження електродвигунів. Рекомендовані мінімальні відстані до двигуна:

1. для двигунів потужністю до 5,5 кВт – 0.5 м;
2. для двигунів потужністю 7,5 кВт і більше – 1 м.

Для підключення станції до мережевих трубопроводів необхідно використовувати труби відповідних діаметрів. Ізометрія трубопроводів, що підводять і відводять, повинна забезпечувати безперешкодне видалення повітря. Не допускати використання конфігурацій трубопроводів, при яких можлива поява повітряних порожнин.